Category Archive Новини

Через низький рівень охоплення щепленнями поліовірус циркулює в країні й загрожує можливою появою невиліковного паралічу у невакцинованої або не повністю вакцинованої дитини. Хто це буде – передбачити неможливо, проте захист від таких наслідків хвороби є. І це – вакцинація проти поліо.

Проведення першого етапу дозволить захистити дітей від невиліковного паралічу, у разі якщо вони інфікуються поліовірусом.

Коли розпочинається кампанія

Перший етап кампанії розпочинається в усіх регіонах 1 лютого 2022 року і триватиме три тижні.

Кому треба щеплюватись?

Дітям віком від 6 місяців до 6 років (5 років 11 місяців 29 днів), які з певних причин пропустили одну чи більше необхідних до віку доз щеплення. Для їх надолуження батькам дитини слід звернутися до педіатра або сімейного лікаря.

Чим щеплюватимуть дітей?

Для першого етапу кампанії буде використана інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ) французького виробництва у монодозних чи багатодозних флаконах. Вона містить неживі віруси поліо усіх трьох типів. Держава закупила понад 400 тис. доз такої вакцини для покриття загальних потреб і проведення першого етапу імунізації в межах кампанії.

Вакцина ІПВ запобігає розвитку клінічних проявів інфекції у разі потрапляння поліовірусу до центральної нервової системи, таким чином захищаючи від паралічу.

Вакцину вводять внутрішньом’язово у передню поверхню стегна або в дельтоподібний м’яз руки. В сідницю вакцину не вводять!

Як перевірити вакцинальний статус своєї дитини і отримати щеплення?

1. Ознайомтеся з Національним календарем профілактичних щеплень.

2. Перегляньте дані щодо здійснених щеплень, внесені у медичну картку вашої дитини.

3. Перевірте, чи отримала дитина всі щеплення відповідно до віку.

4. Якщо ви помітили, що якогось зі щеплень не вистачає, зверніться, будь ласка, до свого сімейного лікаря або педіатра.

Щеплення від поліомієліту внесені у перелік обов’язкових* гарантованих державою щеплень. Їх можна отримати безоплатно у свого сімейного лікаря або педіатра, якщо вони працюють у закладі, що має договір із Національною службою охорони здоров’я України.

Що робити, якщо ви не зробили щеплення вчасно? 

Не потрібно розпочинати серію вакцинації спочатку, якщо була пропущена якась із доз. Незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає, за графіком з дотриманням мінімальних інтервалів.

Що робити, якщо вам кажуть, що вакцини немає?

Якщо вам кажуть, що вакцини немає або безпідставно відмовляють від вакцинації, потрібно звернутися до керівника медзакладу. Якщо керівник не може або відмовляється надати необхідну інформацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я у вашій області.

Перевірити актуальні дані щодо наявності вакцин, можна на сайті Центру громадського здоров’я.

Чому важливо щеплюватися від поліо?

Поліомієліт – інфекційне захворювання, яке є небезпечним для життя. Його спричиняють поліовіруси, що потрапляють до організму зазвичай через немиті руки та іноді через заражену воду та їжу. Особливо вразливі до нього діти до 6 років. У більшості випадків поліомієліт протікає непомітно, проте людина продовжує розповсюджувати вірус й інфікувати інших. В 1 з 200 випадків поліо спричиняє невиліковний параліч. 5–10% з тих, кого паралізувало внаслідок поліомієліту, помирають через ураження паралічем саме дихальні м’язи.

Ліків від цієї хвороби не існує. Єдиним і безальтернативним захистом є вакцинація.

* стаття 12 «Про захист населення від інфекційних хвороб»

За попередніми результатами наукових досліджень, «Омікрон» частіше призводить до інфікування в домашніх осередках у порівнянні зі штамом «Дельта».

Окрім того, новий штам має менший інкубаційний період. У середньому, за даними наукових досліджень, він становить 3 доби.

Також поодинокі дослідження вказують, що відбувається зсув захворюваності на штам «Омікрон» у більш молоду вікову групу. Якщо середній вік осіб, хворих на штам «Дельта», був 38,3 роки, то на «Омікрон» – 30,8 роки.

Також збільшується і ризик повторного зараження – реінфекції. У випадку із «Дельтою» він становив близько 2,5%, для «Омікрону» – у понад 5 разів вище, 13%.

Попередньо, «Омікрон» у 2,9 раза більш інфекційний, ніж «Дельта». Тобто новий штам більш заразний у порівнянні із «Дельтою».

Також у країнах, де він вже виявлений, подвоєння випадків зараження на рівні спільноти відбувається в 1,53 дня.

Водночас наразі немає інформації для оцінки будь-якої зміни тяжкості інфекції, яку спричиняє «Омікрон». Попередні дані свідчать, що нових незвичних симптомів у хворих на вказаний штам не спостерігається.

Однак дані вказують на зниження ризику госпіталізацій серед інфікованих цим штамом. Хоча зростання кількості заражень може спричинити і велике навантаження на медичну систему.

У порівнянні зі штамом «Дельта», випадки захворювання на «Омікрон» мають на 15-20% менший ризик будь-якої госпіталізації та на 41% менший ризик госпіталізації з перебуванням протягом 1 або більше ночей в лікарні.

Також наявні дані про те, що ризик надходження у відділення екстреної допомоги чи госпіталізації для «Омікрону» є вполовину меншим, ніж для «Дельти».

Дослідження з Данії демонструють, що лише в 0,6% хворих на Omicron були госпіталізовані, у порівнянні з 1,6% хворих на інші штами коронавірусної хвороби. Водночас дані щодо госпіталізацій не є остаточними, адже у багатьох країнах все ще існує затримка між діагностикою захворювання та безпосередньо госпіталізацією. До того ж переважна більшість досліджень були проведені у країнах, де вже високий рівень охоплення щепленнями, а тому до лікарень потрапляє менше людей.

Правильне використання масок, дотримання дистанції та регулярне миття рук як і раніше залишаються ефективними та простими заходами, щоб вберегтися від інфікування будь-яким штамом.

Джерело: https://cutt.ly/6IrAIoV

Введення бустерної дози вакцини проти COVID-19 вже продемонструвало свою безпечність. Вона посилює імунну відповідь та ефективність проти різних актуальних варіантів коронавірусу SARS-CoV-2.

На сьогодні дані свідчать, що ефективність вакцин у запобіганні симптоматичному перебігу COVID-19, зумовленому варіантом “Омікрон”, значно нижча у порівнянні з варіантом “Дельта” і швидко знижується з плином часу, особливо серед людей старшого віку. Введення бустерної дози наближає ефективність вакцин до 90% у попередженні госпіталізації внаслідок захворювання на COVID-19.

Основною метою вакцинації проти COVID-19 залишається попередження тяжкого перебігу хвороби, особливо серед груп ризику, та збереження життів, а також захист системи охорони здоров’я від перенавантаження. Саме тому критично важливо, щоб якомога більше літніх людей, людей із серйозними супутніми хворобами та медичних працівників пройшли первинний курс вакцинації проти COVID-19.

МОЗ закликає усіх невакцинованих людей віком від 60 років щепитися проти COVID-19 якнайшвидше. Для цього створені всі необхідні умови – літні люди можуть записатися до найближчого пункту чи центру вакцинації, де вони мають пріоритет. Люди, які не можуть пересуватися самостійно, можуть викликати мобільну бригаду додому.

Для бустерної дози перевагу надаватимуть м-РНК-вакцинам – Moderna або Comirnaty від Pfizer-BioNTech, незалежно від того, якою вакциною була щеплена людина. Тим, хто отримав перші два щеплення вакциною CoronaVac від Sinovac Biotech, рекомендовано вводити бустерну дозу вакциною Pfizer.

За відсутності мРНК-вакцин бустерну дозу можна зробити іншою вакциною згідно з дозволеними в Україні схемами.

Люди з ослабленим імунітетом, яким зараз вводять додаткову дозу вакцини від COVID-19, теж зможуть отримати бустерну дозу через 3 місяці після додаткової (оптимальний термін введення від 3 до 6 місяців).

Якщо з часу завершення повного курсу вакцинації від COVID-19 вже минуло пів року, ви можете отримати бустерну дозу в будь-якому пункті чи центрі вакцинації. Перелік та контакти пунктів та центрів – на vaccination.covid19.gov.ua/list або за телефоном 0 800 60 20 19.

Нагадаємо, що бустерну дозу в Україні вже вводять людям віком від 60 років, медичним працівникам та співробітникам будинків інтернатного типу.

Після введення бустерної дози можна буде отримати новий COVID-сертифікат, який діятиме 270 діб з дати її введення. Згенерувати його можна буде в «Дії» орієнтовно наприкінці січня 2022 року. До того часу буде чинним сертифікат за попередню повну вакцинацію.

До появи антибіотиків запалення легень становило серйозну загрозу життю пацієнтів. Наразі ситуація кардинально інша, проте для подолання хвороби важливі вчасно поставлений діагноз і правильно призначене лікування. Адже чим раніше хворий починає боротьбу з недугою, тим вищі його шанси на швидке одужання.

Про пневмонію

Пневмонія є однією з форм гострої респіраторної інфекції, що впливає на легені.

Легені складаються з дрібних мішечків (альвеол), які при диханні у здорової людини наповнюються повітрям. При пневмонії альвеоли заповнюються гноєм та рідиною, що робить дихання болючим та обмежує надходження кисню.

Викликати пневмонію можуть віруси, бактерії, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми. Також можливий розвиток запалення через уживання окремих медичних препаратів, унаслідок аутоімунних захворювань тощо.

Бактеріальну пневмонію найчастіше викликають пневмококи (Streptococcus Pneumoniaе) та гемофільна паличка типу Б (Haemophilus Influenzae Type B (Hib).

При цьому попередити захворювання гемофільною пневмонією можна: дієвим профілактичним захистом є вакцинація, передбачена Календарем профілактичних щеплень. Вакцинація безкоштовно проводиться дітям за схемою 2-4-12 місяців моно- та комбінованими вакцинами, що містять Hib-компонент. Дорослі також можуть вакцинуватись проти Hib-інфекції за власні кошти.

Найпоширенішою причиною вірусної пневмонії є респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (гостра вірусна хвороба з групи ГРВІ).

Групи та фактори ризику

Теоретично захворіти на пневмонію може кожен, проте є чинники ризику, які зумовлюють важче протікання та наявність ускладнень при захворюванні. Це:

• вік (частіше хворіють маленькі діти й літні люди);
• цукровий діабет та інші хронічні захворювання (особливо, нижніх дихальних шляхів);
• ВІЛ-інфекція;
• онкологічні захворювання;
• робота у громадських місцях та контакти з великою кількістю людей.

Сприйнятливість до пневмонії також збільшується під впливом таких факторів як забруднення повітря всередині приміщень, викликане використанням біопалива для опалення (деревина або гній); проживання у перенаселених помешканнях; куріння; постійна втома та недосипання, хронічні стреси.

Симптоми пневмонії

Симптоми у вірусної та бактеріальної форм – схожі. Часто це:

• кашель,
• утруднене дихання,
•  висока температура тіла (39° С),
• прискорене дихання,
• втягнення грудної клітки (при вдиханні повітря западає нижня частина грудини, натомість у здорової людини грудна клітка розширюється при вдиханні),
• свистячі хрипи під час дихання.

Проте не завжди можуть бути наявні усі зазначені симптоми, а у хворого на вірусну пневмонію, навпаки, може проявлятися більша кількість різноманітних ознак.

Діагностувати пневмонію допомагають рентгенографія грудної клітки, комп’ютерна томографія, пульсоксиметрія, аналіз крові та мокротиння у сукупності з клінічними ознаками.

Лікування пневмонії

Лікувати пневмонію самостійно — небезпечно.

Якщо ви відчули високу температуру, сухий кашель, ускладнене дихання — терміново зверніться до свого сімейного лікаря. Лише фахівець може поставити діагноз і призначити необхідне лікування. Симптоми різних захворювань органів дихання є подібними, а несвоєчасне звернення до лікарів може стати фатальним для пацієнта.

Бактеріальну пневмонію лікують за допомогою  антибіотиків. Дуже важливим є їх правильне призначення для уникнення антибіотикорезистентності та інших можливих ускладнень. Адже при захворюванні, викликаному резистентними штамами мікроорганізмів, пацієнт має важчий і триваліший перебіг хвороби. Важливо пам’ятати, що самолікування із використанням антибіотиків може значно ускладнити діагностику пневмонії та подальшу терапію.

Зазвичай правильно підібрані антибіотики, відпочинок, нестероїдні протизапальні препарати та споживання великої кількості рідини є достатніми для повного одужання. Проте пацієнти із супутніми захворюваннями, літні люди або пацієнти з хронічними захворюваннями органів дихання можуть потребувати інтенсивнішого лікування.

Вірусна пневмонія на початковому етапі може розвиватися як звичайна ГРВІ, тобто характеризуватиметься підвищенням температури, слабкістю, болем у м’язах. Її небезпека в тому, що запальний процес може розвиватися дуже швидко, викликати гіпоксемію (зниження вмісту кисню у крові), задишку. Антибіотики не діють на віруси, відповідно, вірусна інфекція не лікується антибіотиками. Профілактично вони також не призначаються з тієї самої причини, більше того, можуть зашкодити хворому пацієнту. Лікування вірусної пневмонії спрямоване на симптоматичне лікування основних симптомів та ускладнень, хворим можуть бути рекомендовані дотримання режиму харчування та відпочинку, нестероїдні протизапальні препарати, а за необхідності  — підтримувальна терапія киснем.

Пневмонія при COVID-19 також є різновидом вірусної. Тому при легкому ступені хвороби пацієнт лікується амбулаторно, має повноцінно харчуватися, вживати достатню кількість рідини та отримувати симптоматичне лікування із застосуванням жарознижувальних засобів, без антибіотиків. При середньому ступені тяжкості антибактеріальні засоби теж протипоказані. Вони можуть призначатися лише за наявності лабораторно підтвердженої супутньої бактеріальної інфекції або при обґрунтованій підозрі на неї. Антибактеріальні препарати призначаються лише лікарем, коли на тлі запалення може приєднуватися бактеріальна інфекція. Решта призначень — гормональні, кроворозріджувальні препарати та ін. — застосовуються при важкому перебігу хвороби і також призначаються виключно спеціалістом.