Category Archive Поради сімейного лікаря

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ЖІНОЧЕ ЗДОРОВ’Я?

Всеукраїнське опитування. А ти займаєшся спортом?

Міністерство молоді та спорту України проводить активну роботу щодо залучення населення, у тому числі внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та членів їхніх сімей до оздоровчої рухової активності та спорту.

З метою постійного спостереження основних показників рухової активності, визначення рівня залученості до рухової активності та здорового способу життя різних вікових груп та соціальних верств, створення та покращення умов для занять руховою активністю та спортом заплановано проведення моніторингу.

Одним із завдань моніторингу є формування пропозицій щодо удосконалення системи залучення населення до занять руховою активністю та спортом і розроблення, на основі даних моніторингу, обґрунтованих рекомендацій для прийняття державних управлінських рішень, спрямованих на покращення якості залучення населення до занять руховою активністю та спортом.

Міністерством молоді та спортом України у співпраці з Державною службою статистики України на платформі https://survey.stat.gov.ua створено анкету для проведення онлайн опитування населення для моніторингу основних показників рухової активності різних вікових груп та соціальних верств населення, стимулюючих і стримуючих факторів.

Опитування проводиться в усіх регіонах України з 18 грудня 2023 року по 18 січня 2024 року серед різних груп населення з 18 років і до 65 років та старші.

Візьміть участь в опитуванні.

29 жовтня 2023 року – Всесвітній день боротьби з інсультом

Департамент охорони здоров’я

Харківської обласної військової адміністрації

КНП ХОР «Обласний центр медичної статистики, здорового способу життя та інформаційно-аналітичної діяльності»

29 жовтня 2023 року –

Всесвітній день боротьби з інсультом

Інформаційний лист

Харків – 2023

Всесвітній день боротьби з інсультом був вперше проголошений 29 жовтня 2006 року на Регіональному Всесвітньому конгресі з інсульту в Кейптауні (Південна Африка), коли Міжнародне товариство інсульту і Всесвітня федерація інсульту об’єдналися в єдину організацію. З того часу Всесвітній день боротьби з інсультом відзначається щорічно саме 29 жовтня.

Мета заходу – підвищення обізнаності світової спільноти про проблему ­інсульту, важливість правильного і своєчасного надання ­першої допомо­ги і профілактичних дій, пов’язаних із цією ­судинно-мозковою катастрофою – однією з ­найчастіших причин загибелі та інвалідизації у світі.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), інсульт стається приблизно в 17 млн осіб на рік і є причиною ­смерті до 6,7 млн пацієн­тів із вказаною пато­логією, а понад 5 млн ­отримують інвалід­­ність.

По інформації Української асоціа­ції боротьби з інсультом, цереброваскулярні пато­логії щороку діагностують у понад 140 тис. ­наших співвіт­чизників (понад третина з них – особи працездатного віку); 30-40 % пацієнтів з інсультом помирають упродовж перших 30 днів і до 50 % – протягом року від ­початку захворювання; натомість 20-40 % тих, хто вижили, стають ­залежними від сторонньої допомоги (12,5 % мають первинну інвалідність) і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя.

За даними МОЗ у 2023 році кількість пацієнтів з інсультом збільшилася на 16%. Через війну середній вік пацієнтів з діагностованим інсультом, ймовірно, може знизитися орієнтовно на 10-15 років.

У Харківській області протягом 2022 року серед дорослих було зареєстровано 4125 випадків інсульту, на кожні 100 тис. населення припадало 190 хворих. У 2021 році зафіксовано 5888 випадків захворювання, що становило 268 хворих на 100 тис. населення.

В медичних закладах області під диспансерним наглядом у 2022 році перебувало 2789 хворих, що перенесли інсульт, у 2021 р. – 3103. За 9 місяців 2023 року було діагностовано 3342 випадки інсульту, на кожні 100 тис. дорослого населення показник захворюваності дорівнює 154. Під диспансерним наглядом станом на 01.10 2023 року перебуває 2439 пацієнтів, які перенесли інсульт.

План дій боротьби з інсультом у Європі на 2018–2030 роки  – ESAP (European Stroke Action Plan) – підготувала Європейська організація інсульту (ESO – European Stroke Organisation) у співпраці з Європейським альянсом боротьби з інсультом (SAFE – Stroke Alliance for Europe). Українською мовою настанову переклала ГО “Українська асоціація боротьби з інсультом”.

План дій надає базову “дорожню карту”. Він встановлює цільові показники для впровадження доказово обґрунтованих профілактичних заходів і видів допомоги при інсульті до 2030 року.

Спеціалісти визначили чотири стратегічні цілі на 2030 рік:

• • зменшити на 10% абсолютне число інсультів в Європі;

• • лікувати ≥90% всіх пацієнтів з інсультом в Європі в спеціалізованих «інсультних» блоках;

• • мати національні плани боротьби з інсультом, що охоплюють весь ланцюг надання допомоги;

• • повністю впровадити національні стратегії з мультисекторальних втручань в сфері охорони здоров’я.

План включає в себе сім сфер діяльності:

• • первинну профілактику;

• • організацію допомоги при інсульті;

• • лікування при гострому інсульті;

• • вторинну профілактику;

• • реабілітацію;

• • оцінку результатів лікування при інсульті;

• • оцінку якості допомоги і життя після інсульту.

Інсульт – гостре порушення мозкового кровообігу внаслідок звуження, закупорки (бляшкою, тромбом – ішемічний інсульт) або розриву артерій, що живлять головний мозок (геморагічний інсульт). Ішемічний інсульт трапляється значно частіше, ніж геморагічний.

Фактори ризику, які сприяють розвитку інсульту: 

• • спадкова схильність;

• • вік старше 55 років;

• • серцево-судинні захворювання – гіпертонічна хвороба (артеріальний тиск, що перевищує 140/90 мм рт. ст.);

• • серцева недостатність або порушення серцевого ритму, порок серця, церебральний атеросклероз, інфекції (міокардит);

• • високий рівень холестерину (перевищує 5,2 ммоль/л);

• • цукровий діабет (рівень цукру в крові більше 5,5 ммоль/л);

• • порушення реологічних властивостей крові;

• • надмірна вага або ожиріння;

• • куріння, вживання алкоголю;

• • відсутність фізичної активності;

• • стреси.

Розвиток інсульту можуть супроводжувати симптоми, що виникають раптово.Фахівці Харківського національного медичного університету радять запам’ятати симптоми гострого порушення мозкового кровообігу використовуючи абревіатуру – МОЗОК.

• • М (Мовлення) – при інсульті вимова буде нерозбірливою, плутаною або людина не буде розуміти команду, яку попросили її виконати.

• • О (Обличчя) – коли одна сторона обличчя зазнає візуальних змін (наприклад, обвисає). Якщо у людини інсульт, вона не зможе посміхнутися або посмішка буде несиметричною.

• • З (Запаморочення) – поява скарги на раптове головокружіння, хиткість ходи, втрату рівноваги, координації рухів у руці або нозі.

• • О (Очі) – у людини раптово порушився зір одним або двома очима, наприклад, зʼявилось двоїння при погляді на предмети.

• • К (Кінцівки) – слабкість або оніміння, неможливість підняти і утримувати обидві руки або обидві ноги одночасно, кінцівки з однієї сторони стають слабкішими, можуть падати, як пліть.

Також інсульт може проявлятися сильним головним болем без причини, сонливістю, блювотою, нудотою. Такі ознаки можуть тривати лише кілька хвилин, потім зникати. Подібні короткотривалі сигнали відомі як транзиторні ішемічні атаки. Більшість людей ігнорує  їх, адже вони швидко минають. Проте, вони сигналізують про загрозливий стан, який треба негайно діагностувати та лікувати.

Інсульт вимагає невідкладного медичного втручання. Людина з ознаками інсульту, яка отримує допомогу лікарів упродовж перших 4,5 годин, має більше шансів повернутися до повноцінного життя та уникнути тяжких й незворотних наслідків. При підозрі на інсульт необхідно негайно звернутись за екстреною медичною допомогою, а саме, зателефонувати 103 і викликати швидку медичну допомогу.

До прибуття медиків необхідно забезпечити людині приплив свіжого повітря. Не треба переміщати людину в якої стався інсульт: необхідно залишити там, де стався напад. Видалити зайвих людей з кімнати, якщо справа відбувається в приміщення. Якщо на вулиці – попросити всіх розступитися і не заважати притоку свіжого повітря. Поруч повинні залишитися тільки ті, хто може допомогти. Верхню частину тіла і голову хворого треба підвести (приблизно на 30 градусів). Найкраще підкласти кілька подушок. Розстебнути чи зняти весь одяг, що стискає,  що заважає диханню (пояс, комірець, ремінь тощо). Дочекатися приїзду бригади екстреної медичної допомоги.

Пацієнти з симптомами інсульту повинні бути без зволікання доставлені в найближчий заклад охорони здоров’я з «інсультним» відділенням, в якому виконується невідкладне спеціалізоване лікування.

Нині в Україні діє 229 медичних закладів, які надають послуги за пакетом “Медична допомога при гострому мозковому інсульті”.

Станом на 23 жовтня 2023 року17 підприємств/закладів охорони здоров’я Харківської області і м. Харкова уклали договори з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за напрямом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті».

Знайти медичні заклади, які надають допомогу за напрямом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті», можна на сайті НСЗУ – відкрити розділ “Е-дані” за посиланням https://edata.e-health.gov.ua/e-data та обрати “Аналітичні панелі (дашборди)”. Далі потрібно відкрити дашборд “Укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій” . На третій сторінці у полі фільтрів оберіть область або населений пункт, а в “Групі послуг” –  пакет  «Медична допомога при гострому мозковому інсульті». Дашборд покаже всі заклади, які мають договір на пакет, а також їх контакти.

Якщо не маєте можливості скористатись пошуком через дашборд, зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Оператор підкаже найближчий медзаклад із договором. 

Європейська організація з інсульту у партнерстві з Альянсом проти інсульту для Європи у травні 2021 року ухвалила Декларацію дій щодо боротьби з інсультом. Цю Декларацію підтримали і підписали МОЗ України разом із НСЗУ України з метою покращення профілактики, лікування інсульту, догляду та підтримки пацієнтів.

Медична допомога при гострому мозковому інсульті увійшла в перелік тих лікувальних процесів, фінансування яких повністю забезпечується державою. В процесі реформування системи охорони здоров’я НСЗУ поліпшило фінансування медичної допомоги при гострому мозковому інсульті, включивши її в Програму медичних гарантій, тож для українців вона безоплатна.

Програма медичних гарантій продовжує працювати навіть під час війни. Пацієнти, як і раніше, можуть отримувати безоплатно медичну допомогу, за яку сплачує держава. Українці, які через бойові дії змушені були переїхати в інші регіони країни, можуть отримати необхідну їм медичну допомогу в медичних закладах за місцем фактичного перебування, місце реєстрації пацієнта не має значення.

Серед безоплатних послуг, які гарантовані пацієнту з інсультом чи підозрою на нього:

• • первинний огляд;

• • термінова комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія;

• • лабораторні та інструментальні дослідження;

• • тромболітична терапія включно з необхідними ліками;

• • ендоваскулярне лікування (малоінвазивна хірургія судин головного мозку);

• • нейрохірургічна допомога;

• • ліки з Нацпереліку;

• • медичні вироби, які централізовано купують Медзакупівлі України.

Національна служба здоров’я України оплачує і вторинну профілактику інсульту, харчування в стаціонарі та медичну реабілітацію. Пацієнту з підозрою на інсульт не потрібне направлення лікаря щоб отримати медичну допомогу безоплатно, адже це – невідкладний стан. Допомогу медики надають незалежно від наявності направлення чи декларації з лікарем.

Найкращий спосіб знизити ризик виникнення інсульту — це ефективна профілактика, а саме:

• • ретельний конт­роль ­артеріального ­тиску;

• • дотримання здорового ­способу життя;

• • адекватна фізична активність;

• • раціональне харчування;

• • виключення тютюно­паління та вживання алкоголю;

• • уникання ­стресів і негативних емоцій.

Будьте уважні до себе та оточуючих, вчасно звертайтеся до лікаря  та бережіть своє здоров’я.

Інформаційний лист підготували :

Начальник та лікарі-методисти відділу промоції здорового способу життя, інформаційно-комунікаційної роботи, зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю КНП ХОР «ОЦМСЗСЖІАД» Олеся ЛАПТА, Клавдія ЛИТОВЧЕНКО, Михайло БРИКІН

Схвалено для друку та розповсюдження в заклади/комунальні некомерційні підприємства охорони здоров’я Харківської області

Т. в. о. генерального директора КНП ХОР «ОЦМСЗСЖІАД»

Михайло БЕРЕСТ____________________

Відеокурс про здорове харчування з Євгеном Клопотенком

За участі лікарів-дієтологів з Асоціації дорослого та дитячого харчування

Збалансоване харчування є важливою складовою здоров’я як дітей, так і дорослих.

Хочете дізнатися, як зробити так, щоб їжа приносила максимум користі та насолоди?

Тоді вам варто подивитися відеокурс про здорове харчування, який створили шеф-кухар Євген Клопотенко разом із лікарями-дієтологами з Асоціації дорослого та дитячого харчування в межах ініціативи Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні «Спільно до навчання» та за підтримки уряду Швейцарії.

У відеоуроках обговорюватимуть такі теми:

• Яке харчування можна назвати здоровим
• Чому нам потрібно їсти більше овочів і фруктів
• Скільки рідини необхідно споживати на день
• Які симптоми свідчать про дефіцит заліза в організмі та як йому запобігти
• Як приготувати страву так, щоб зберегти усі корисні властивості продуктів
• Що має бути в раціоні дитини
• Що можна їсти вагітним
• Які продукти споживати під час грудного вигодовування

Уся інформація з курсу базується на наукових знаннях, а шеф-кухар розповість, як застосовувати ці знання на практиці, і поділиться рецептами простих і корисних страв.

Дивіться відеоуроки та пам’ятайте, що здорова їжа може бути не лише корисною, але й смачною.

«Як підтримувати ментальне здоров’я»

Ментальне здоров’я – це непомітний, але водночас головний двигун людини, що дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи.

Тому дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне. Ментальне та фізичне здоров’я – нерозривне ціле.

Здатність отримувати задоволення від життя – основна риса ментально здорової людини. Ментальне здоров’я – це стан рівноваги, який  є невід’ємною частиною щасливого життя. Це поняття дуже широке і поєднує різні  аспекти. Воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття. А з іншого боку – психічне здоров’я кожного індивіда важливе для всього суспільства.
Ментальне здоров’я порушується через такі причини як стрес, проблеми в сім’ї, пережите горе, травми, зрив адаптації.

Симптоми можуть бути різні: знижена самооцінка і тривалі періоди поганого настрою, депресії й навіть психічні захворювання. Важливо пам’ятати, що поганий настрій, страх, гнів, сум час від часу відчувають усі. Але якщо це заважає вам жити, у вас стійкий розлад сну, втрата апетиту, головні  болі, перепади тиску – це ознака проблеми і час звернутися за допомогою до психолога.

Для того, щоб уникнути проблем зі своїм ментальним здоров’ям, потрібно дотримуватися правил психогігієни – вміти виставляти для себе та оточуючих кордони дозволеного та відстоювати власні цінності.

Вкрай важливо дбати про свій фізичний стан. Вчасно лікувати недуги, правильно харчуватися, дотримуватися режиму сну, бути фізично активним.

Якщо у вас виникли якісь проблеми з  ментальним здоров’ям, відновитися вам допоможуть наступні поради:

• підтримуйте спілкування з друзями та рідними;
• обмежуйте час користування соціальними мережами;
• навчіться розпізнавати свої емоції, відчувати їх і керувати ними конструктивним чином;
• займайтеся різними видами фізичної активності;
• вивчіть стратегії керування стресом, такі як медитація, глибоке дихання, йога;
• дотримуйтесь збалансованого харчування, яке включає свіжі фрукти, овочі, здорові жири та білки;
• забезпечте собі достатню кількість якісного сну;
• частіше бувайте на природі;
• робіть те, що приносить вам радість і задоволення;
• записуйте свої думки та почуття до щоденника, це допоможе зрозуміти свої емоції і впоратися зі стресом;
• вчіться новому.

Згідно з соціологічними опитуваннями, понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, повʼязаних з психічним здоровʼям. 40-50% громадян, за оцінками спеціалістів, потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.Рівень споживання антидепресантів у 2022 роком сягнув піку, а на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 млн. грн.

• Попри важкі обставини повномасштабної війни, суб’єктивна оцінка власного психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 бали з 9 можливих. Майже половина (41%) вважають свій ментальний стан цілком задовільним.
• 31% українців не вважають свої ментальні проблеми вагомими і важливими для інших, особливо в умовах війни – наразі це основний бар’єр до звернення за психологічною допомогою.
• 66% респондентів не знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності.
• 3-5 млн пацієнтів додатково: кількість психічних розладів (зокрема середніх і тяжких) та потреб в охороні психічного здоров’я зросла на 70%.

Пам’ятайте, що кожна людина унікальна, тому важливо визначити ті стратегії, які найбільше підходять саме вам. Якщо ви відчуваєте серйозні труднощі з ментальним здоров’ям, зверніться за допомогою до професіонала.

Чи можливе гармонійне життя в постійному потоці стресів? Секрети психологічного здоров’я

ЯК ЗБЕРЕГТИ МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ТА ОПТИМІЗМ ПІДЧАС ВІЙНИ

Депресія: що потрібно знати

9 порад для здоров’я вашого серця

https://phc.org.ua/news/9-porad-dlya-zdorovya-vashogo-sercya

29 вересня – Всесвітній день серця. Серцево-судинні захворювання є основними причинами смертності у світі. В Україні вони є причиною понад половини – 67% – усіх смертей.

За даними Світового банку, кожен третій українець у віці від 18 до 65 має підвищений кров’яний тиск, що збільшує ризики серцево-судинних захворювань. Зростає захворюваність на гіпертонію серед молодих чоловіків – на неї страждає кожен п’ятий українець у віці від 18 до 24. Це змінює вікову та ґендерну структуру українського населення і має серйозні економічні та соціальні наслідки.

Багатьох цих захворювань можна уникнути завдяки змінами у поведінці чи звичках. Ми підготували для вас 10 порад, які допоможуть вам краще дбати про здоров’я свого серця.

1. Киньте курити, якщо ви все ще це робите. Це буде найкращим рішенням для здоров’я вашого серця. Куріння є однією із головних причин виникнення серцево-судинних захворювань. Через рік без куріння ризик серцевого нападу знижується вдвічі, у порівнянні з ризиками курця. В Україні працює безкоштовна гаряча лінія «Я кидаю курити»: 0-800-50-55-60. Зателефонуйте, і фахівці допоможуть вам справитися із тютюновою залежністю.

2. Будьте активними. Вгору-вниз: фізична активність може знизити ризик розвитку захворювань серця. Це – ефективний спосіб підняти настрій та уникнути наслідків стресу. Приділяйте 1,5 години кардіонавантаженням щотижня. Займайтеся 30 хвилин 5 разів на тиждень. Це може бути будь-який вид активності,  що змушує вас дихати важче, а ваше серце – битися швидше.

3. Слідкуйте за вагою. Надмірна вага підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Харчуйтеся здоровою, збалансованою їжею. Щодня їжте овочі і фрукти, а от жирів і цукру якомога менше.

4. Їжте більше клітковини – принаймні 30 грам над день. Звідки брати клітковину? Вживайте цільнозерновий хліб, каші з цільного зерна (що менше зерно оброблене, то краще), фрукти та овочі.

5. Скоротіть об’єм насичених жирів у раціоні. Коли ви вживаєте забагато їжі з високим вмістом насичених жирів, може підвищитися рівень холестерину у крові. Віддавайте перевагу нежирному м’ясу (птиця, кролик) та продуктам з низьким вмістом жирів.

6. Вживайте менше солі. Щоб кров’яний тиск був у нормі, приберіть сільничку зі столу, додавайте менше солі під час готування їжі. Щойно ви звикнете до менш соленої їжі, ви зможете відмовитись від солі повністю. Остерігайтеся готових продуктів з високим вмістом солі. Більша частина солі, яку ми вживаємо, знаходиться у їжі, яку ми купуємо. Рекомендована щоденна норма  5 г. солі – це близько однієї чайної ложки.

7. Їжте рибу принаймні двічі на тиждень, у тому числі порцію жирної риби, адже вона є потужним джерелом омега-3 жирних кислот, які захищають від проблем з серцем. Вагітні жінки та ті, які годують груддю, не повинні вживати більше двох порцій жирної риби на тиждень.

8. Менше алкоголю. Не забувайте, що алкоголь калорійний, і його надмірне вживання  не лише може додати ваги, але й збільшує ризики серцево-судинних захворювань.

9. Читайте етикетки на продуктах харчування. Коли ви ходите по магазинах, варто читати етикетки на продуктах та перевіряти їхню калорійність, жирність, вміст солі та цукру. Така звичка допоможе вам зробити кращий вибір на користь вашому серцю.

Джерело: The National Health Service in England.