24 березня 2021 року – Всесвітній день боротьби з туберкульозом

24 березня 2021 року – Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається щороку 24 березня, на згадку  того, що цього дня у 1882 році лікар Роберт Кох відкрив збудника туберкульозу — туберкульозну паличку. Метою Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом є підвищення обізнаності про глобальну епідемію туберкульозу і об’єднати зусилля щодо ліквідації цієї хвороби. Цьогорічним гаслом дня боротьби з туберкульозом виступає заклик «Разом ліквідуємо туберкульоз!».

Туберкульоз є одним з найдавніших ворогів людини, якого вже кілька століть вважають однією з найстрашніших бід. За даними ВООЗ близько однієї третини населення світу інфіковано бактерією туберкульозу (ТБ). Хвороба розвивається лише у невеликої частки інфікованих людей. Підвищеному ризику розвитку туберкульозу піддаються люди з ослабленою імунною системою. Імовірність розвитку активного туберкульозу у людини з ВІЛ-інфекцією приблизно в 26-30 разів є вищою.

Туберкульоз, як і раніше є провідною причиною смертності від інфекційних хвороб у світі. Кожен день від цієї запобіжної і виліковної хвороби помирає майже 4 500 осіб, а майже 30 000 чоловік захворюють нею. Згідно з оцінками, з 2000 р завдяки глобальним зусиллям по боротьбі з туберкульозом було врятовано 54 мільйони життів, а показник смертності від туберкульозу скоротився на 42%.

В Україні у 1995 році була оголошена епідемія туберкульозу, яку вдалося призупинити лише у 2004 році завдяки тому, що питання протидії цьому захворюванню стали одним із пріоритетних напрямків державної політики у сфері охорони здоров′я і соціального розвитку та предметом міжнародних зобов′язань.

Протидія захворюванням, які мають найбільший негативний соціально-демографічний та економічний вплив, є пріоритетом України на шляху інтеграції до європейської спільноти і цивілізованого світу загалом. Це також передбачено в рамках досягнення цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй (ООН).

Україна посідає 4 місце серед 53 країн Європи за рівнем захворюваності. Щорічно на туберкульоз захворює близько 22 тисяч людей та понад 5 тисяч людей помирає від цієї недуги. Виліковується від туберкульозу в результаті основного курсу хіміотерапії приблизно 70 % від захворілих. Близько 8 % вперше захворілих перериває лікування, 12 % – помирає.
Мультирезистентний туберкульоз мають 16% хворих, яким вперше встановили діагноз туберкульозу, та 44% хворих із рецидивом захворювання.

На жаль, кожний другий хворий на активну форму має захворювання, яке спричинено збудником, що стійкий до основних протитуберкульозних препаратів.
В Харківській області основні епідемічні показники щодо туберкульозу вдалося стабілізувати та за результатами роботи у 2020 році область входить до десятки областей із найнижчим рівнем захворюваності на туберкульоз.

Хворі забезпечені у повному обсязі протитуберкульозними препаратами за кошти Державного бюджету, кошти Глобального фонду в рамках реалізації гранту 9 раунду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією за компонентом «туберкульоз» та ліками для патогенетичної терапії. Для лікування мультирезистентного туберкульозу використовуються нові високовартісні протитуберкульозні препарати (бедаквілін, деламанід), що закуплені за кошти державного бюджету України.

З метою підвищення ефективності лікування проводиться робота по заохоченню до лікування хворих на туберкульоз шляхом надання їм соціальних послуг. Медико-соціальний супровід хворих на туберкульоз за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією забезпечує в області неурядова організація «100% життя», якою надані послуги 230 пацієнтам із чутливим туберкульозом та 295 із хіміорезистентним. Допомога пацієнтам надавалася у вигляді харчових пакетів та соціально психологічна допомога, на що витрачено 2,1 млн грн.

Від туберкульозу страждають люди різного віку і статі, з різним соціальним статусом. Джерелом зараження можуть бути хворі люди або домашні тварини. Здебільшого туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом (через легені дорослої людини за добу проходить майже 15 кубометрів повітря).

Ранніми проявами туберкульозу легенів та інших органів і систем є безпричинне змарніння, загальна слабість, що з’являється переважно надвечір, зниження працездатності, поступова втрата апетиту, безсоння, нервова вразливість, часто невисока гарячка в надвечірні години. При туберкульозі легенів з’являється сухий, іноді впертий кашель. Початок туберкульозу легень у дітей супроводжується такими проявами як в’ялість, байдужість, втрата апетиту, сонливість, блідість, покашлювання.

Туберкульоз уражає усі органи і системи організму. Прояви хвороби залежать від локалізації – при туберкульозі хребта, нирок – болі в попереку, при туберкульозі кісток і суглобів – біль у тому чи іншому суглобі, кульгавість, при туберкульозі гортані – охриплість голосу, при туберкульозі яєчників та матки – порушення менструального циклу.
При прояві одного або декількох з перерахованих симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря для з’ясування їх причини.

Для своєчасного виявлення інфікованих мікобактеріями туберкульозу та хворих на туберкульоз дітей передбачено проводити їм пробу Манту, яку ще називають туберкуліновою пробою, а також використання більш сучасного методу – квантиферонового тесту.

За рекомендаціями ВООЗ, доцільним є використання рентгенофлюорографічного методу обстеження у групах високого ризику захворювання.
У разі наявності симптомів туберкульозу або віднесення до групи підвищеного ризику необхідно звернутися до сімейного лікаря для подальшого обстеження.
Слід пам’ятати, що вчасно виявлений туберкульоз краще піддається лікуванню.

Щоб уберегти себе від зараження туберкульозом, необхідно:

• дітям проводити профілактичні щеплення вакциною БЦЖ;
• відмовитися від шкідливих звичок, які знижують опірність організму;
• слідкувати за чистотою і порядком в приміщенні і за його межами;
• як можна частіше провітрювати приміщення;
• дотримуватися режиму харчування;
• не купувати м’ясо, молоко на стихійних ринках;
• у їжу вживати тільки кип’ячене молоко;
• дотримуватися режиму праці та відпочинку;
• гартувати свій організм;
• займатися фізкультурою і спортом;
• частіше бувати на свіжому повітрі;
• боротися зі стресом;
• регулярно проходити профілактичне обстеження.